Так, українська податкова бачить закордонні рахунки: Україна приєдналася до міжнародного стандарту CRS, і перший автоматичний обмін відбувся 30 вересня 2024 року. Тоді Україна отримала дані від 50 юрисдикцій і передала інформацію до 51 країни. Обмін щорічний, і його охоплення поступово розширюється на всі рахунки незалежно від суми.
Що таке CRS простими словами
CRS (Common Reporting Standard) – це загальний стандарт звітності, розроблений ОЕСР для боротьби з ухиленням від податків через закордонні рахунки. Банки, платіжні системи та інші фінансові установи країн-учасниць щороку збирають дані про рахунки податкових резидентів інших держав і передають їх своїй податковій, а та автоматично пересилає інформацію країні резидентства власника. Жодних запитів робити не треба: обмін відбувається автоматично раз на рік за єдиним технічним стандартом. До системи приєдналося понад сотню юрисдикцій, серед яких всі країни ЄС, Велика Британія, Швейцарія і більшість популярних фінансових центрів.
Які дані отримує українська податкова
У рамках CRS передаються: ім’я власника рахунку, адреса, країна резидентства, податковий номер, номер рахунку, назва фінансової установи, залишок на рахунку на кінець року, а також суми надходжень: відсотки, дивіденди, доходи від продажу активів. Зверніть увагу: передається не кожна транзакція, а узагальнені показники. Але і цього достатньо, щоб ДПС побачила рахунок, про який ви ніколи не звітували. Офіційні матеріали про CRS публікує Державна податкова служба.
Як розширювалося охоплення обміну
| Рік обміну | Які рахунки охоплені |
|---|---|
| 2024 (перший обмін) | Нові рахунки, відкриті з 1 липня 2023 року, та існуючі рахунки фізосіб вартістю понад 1 млн доларів США |
| 2025 | Плюс існуючі рахунки з балансом понад 250 тис. доларів США |
| З 2026 | Всі рахунки незалежно від розміру залишку |
Окремі країни приєднувалися до обміну з Україною пізніше: наприклад, Швейцарія розпочала збір даних з 1 січня 2025 року з першою передачею у 2026 році. Тож навіть якщо ваш рахунок ще не потрапив у звіти, це питання часу.
Кого це стосується насамперед
CRS зачіпає податкових резидентів України з рахунками за кордоном: заробітчан із зарплатними рахунками у європейських банках, фрилансерів з рахунками у Wise і Revolut, власників депозитів та інвестиційних рахунків. Ключове слово – резидент: саме країні резидентства передають дані. Якщо ви вказали банку українську податкову адресу, звіт про ваш рахунок поїде в Україну. Окрема категорія – контролери іноземних компаній: для них CRS доповнюється правилами про КІК, і закордонні корпоративні структури теж стають видимими. Не панікуйте, якщо ви просто отримуєте зарплату на європейський рахунок і чесно платите місцеві податки: сам факт наявності рахунку порушенням не є, питання виникають лише до незадекларованих доходів резидентів. Як визначається статус, читайте у статті про податкове резидентство.
Як банки визначають, куди звітувати про вас
Фінансові установи визначають податкове резидентство клієнта за процедурою самосертифікації: під час відкриття рахунку ви заповнюєте форму з країною резидентства і податковим номером, а банк звіряє її з ознаками: адресою проживання, номером телефону, країною видачі документів, адресою для листування. Якщо ознаки суперечать заявленому, банк попросить пояснення або звітуватиме у кілька країн одразу. Тому важливо тримати дані у банку актуальними: людина, яка переїхала і стала резидентом іншої країни, але залишила у профілі українську адресу, продовжить потрапляти у звіти в Україну. І навпаки: зміна адреси у банку без реальної зміни резидентства не звільняє від українських обов’язків, а лише створює розрив між документами і фактами, який згодом доведеться пояснювати.
Що робити власнику закордонного рахунку
- Перевірте, яку країну резидентства ви вказали своєму закордонному банку: це визначає, куди підуть дані.
- Згадайте, які доходи надходили на рахунок: зарплата, фриланс, відсотки, продаж активів.
- Якщо ви резидент України, задекларуйте іноземні доходи у річній декларації до 1 травня.
- Зберіть довідки про податки, сплачені за кордоном: вони зменшать український ПДФО.
- Якщо минулі роки не декларували, розгляньте подання уточнюючих декларацій до того, як податкова прийде з питаннями сама.
- Зберігайте виписки і документи про походження коштів щонайменше кілька років.
Чим загрожує ігнорування
Побачивши закордонний рахунок із суттєвими оборотами у людини без задекларованих іноземних доходів, податкова має підстави для запиту і донарахувань: 18% ПДФО, 5% військового збору, штрафи і пеня. Практика запитів за результатами обмінів лише формується, але дані вже накопичуються, і термінів давності краще не випробовувати. Правила декларування закордонних заробітків ми детально описали у статті про податки із зарплати за кордоном.
Часті питання
Чи бачить податкова кожен мій платіж за кордоном?
Ні. CRS передає річні узагальнені дані: залишок на кінець року і суми певних типів надходжень. Окремі покупки чи перекази у звіт не потрапляють, але великий залишок сам по собі викликає питання про джерело.
Wise і Revolut теж передають дані?
Так, ліцензовані фінтех-компанії є фінансовими установами країн-учасниць CRS і звітують так само, як класичні банки.
Я живу за кордоном постійно. Мої дані все одно передадуть в Україну?
Дані передають у країну, яку ви вказали банку як країну податкового резидентства. Якщо ви фактично стали резидентом країни проживання і оновили дані у банку, звіти в Україну не надсилатимуться.
Чи передає Україна дані про рахунки українців за кордон?
Так, обмін двосторонній: українські банки так само звітують про рахунки податкових резидентів інших країн, і Україна передала таку інформацію до 51 юрисдикції вже у першому обміні.
Що робити, якщо рахунок відкрито давно і суми невеликі?
З 2026 року порогів немає: звітуються всі рахунки. Якщо на рахунок не надходили неоподатковані доходи, боятися нічого, але задекларувати доходи, якщо вони були, варто заздалегідь.
Висновок
Ера банківської непрозорості між країнами завершилася: CRS зробив закордонні рахунки видимими для української податкової, а з 2026 року під обмін підпадають усі рахунки без порогу. Найрозумніша стратегія – визначити своє резидентство, задекларувати те, що підлягає декларуванню, і тримати документи напоготові.
Матеріал має інформаційний характер і не є індивідуальною податковою чи фінансовою консультацією. Дані актуальні станом на липень 2026 року.