Накопичувальна пенсія – це другий рівень пенсійної системи України, за якого частина внесків працівника спрямовується на його особистий рахунок, інвестується та успадковується. Законопроєкт про запуск системи очікується у Верховній Раді восени 2026 року і стосуватиметься працюючих осіб віком до 55 років.
Три рівні пенсійної системи України
Українське законодавство ще з 2004 року передбачає трирівневу модель пенсійного забезпечення, але повноцінно досі працюють лише два рівні з трьох.
| Рівень | Що це | Статус у 2026 році |
|---|---|---|
| Перший – солідарний | Внески працюючих одразу виплачуються нинішнім пенсіонерам | Працює, основне джерело пенсій |
| Другий – обов’язковий накопичувальний | Частина внесків іде на індивідуальний рахунок працівника | Законопроєкт очікується восени 2026 |
| Третій – добровільний | Недержавні пенсійні фонди, страхування життя, банківські пенсійні депозити | Працює, участь добровільна |
Проблема солідарної системи проста: працюючих стає менше, пенсіонерів більше, тому на одну лише державну пенсію розраховувати ризиковано. Саме тому держава повертається до ідеї другого рівня.
Як працюватиме другий рівень
За моделлю, яка обговорюється, на індивідуальний пенсійний рахунок працівника щомісяця зараховуватиметься визначений відсоток від зарплати. Ці гроші не витрачаються на поточні виплати, а інвестуються: в державні облігації, депозити, з часом – в інші дозволені активи. Дохід від інвестицій також зараховується на рахунок власника.
Ключові відмінності від солідарної пенсії: гроші на рахунку – персональна власність людини, вони успадковуються у разі смерті власника, а майбутня виплата залежить від накопиченої суми, а не лише від стажу і зарплати. Формулу солідарної пенсії ми розібрали окремо у статті як розраховується пенсія в Україні.
Подібні системи давно працюють у Польщі, країнах Балтії, Швеції та десятках інших держав. Досвід сусідів показує і сильні сторони моделі – людина бачить свій рахунок і мотивована працювати офіційно, і ризики – результат залежить від якості управління активами та стабільності правил гри. Український законопроєкт якраз і має відповісти, як ці ризики контролюватиме держава.
Кого стосуватиметься накопичувальна система
За параметрами, які фігурують у публічних обговореннях законопроєкту, обов’язкова участь передбачається для працюючих осіб віком до 55 років. Логіка вікового порогу: людям, яким до пенсії залишилося кілька років, система просто не встигне накопичити відчутну суму. Старші працівники залишаться повністю у солідарній системі.
Точні ставки внесків, перелік операторів рахунків і гарантії держави стануть відомі після ухвалення закону. Стежити за офіційним статусом законопроєкту варто на сайтах Пенсійного фонду України та Верховної Ради.
Для роботодавців запуск другого рівня означатиме нові адміністративні обов’язки: утримувати і перераховувати внески, звітувати за кожного працівника. Для працівників з неофіційною зарплатою це ще один аргумент вимагати оформлення: внесок у конверті на накопичувальний рахунок не потрапить, і різниця між білою та сірою зайнятістю стане ще відчутнішою на довгій дистанції.
Які питання ще не вирішені
Дискусія навколо другого рівня триває роками, і головні суперечки стосуються трьох речей. Перше – хто платитиме внесок: працівник додатково до поточних податків, роботодавець або держава частково компенсує. Друге – хто управлятиме грошима: державний фонд, приватні компанії з управління активами чи недержавні пенсійні фонди. Третє – гарантії: як захистити накопичення від інфляції, девальвації та несумлінних управителів. Відповіді на ці питання визначать, наскільки система буде вигідною для конкретного працівника.
Є і бюджетний вимір: якщо частину внесків спрямувати на індивідуальні рахунки, солідарній системі не вистачатиме грошей на поточні виплати, і цю діру доведеться закривати з державного бюджету. Саме тому старт системи неодноразово переносили, а параметри внесків, найімовірніше, будуть скромними на початку із поступовим підвищенням.
Що можна зробити, не чекаючи закону
Другий рівень ще не запущений, але третій – добровільний – працює вже зараз. Ось як почати формувати власну пенсію самостійно.
- Порахуйте орієнтовну державну пенсію на порталі ПФУ – це ваша база.
- Визначте суму, яку готові відкладати щомісяця: навіть 500-1000 грн на довгому горизонті дають результат.
- Оберіть інструменти: військові облігації, депозит, недержавний пенсійний фонд або їх комбінацію.
- Налаштуйте автоматичне поповнення в день зарплати, щоб не покладатися на силу волі.
- Раз на рік переглядайте результат і збільшуйте внесок разом із зростанням доходу.
Детальні стратегії з розрахунками ми зібрали у статті як самостійно накопичити на пенсію.
Часті питання
Накопичувальна пенсія скасує солідарну?
Ні. Другий рівень доповнює перший, а не замінює його. Людина отримуватиме дві виплати: солідарну пенсію від держави та виплату з власного накопичувального рахунку.
Чи можна буде зняти гроші з рахунку достроково?
У більшості світових моделей накопичення заблоковані до пенсійного віку, за винятком критичних випадків на кшталт тяжкої хвороби. Точні правила для України визначить закон після ухвалення.
Що станеться з грошима у разі смерті власника рахунку?
Накопичення на індивідуальному рахунку успадковуються. Це принципова відмінність від солідарної пенсії, виплата якої з смертю пенсіонера припиняється.
Хто захистить накопичення від інфляції?
Гроші на рахунках інвестуватимуться, і дохідність має перекривати інфляцію. Ризик управління – головне питання реформи, тому в законопроєкті обговорюються державні гарантії та жорсткі вимоги до управителів активами.
Чи варто відмовлятися від НПФ, чекаючи на другий рівень?
Ні, це різні речі. Недержавний пенсійний фонд – добровільний інструмент, який працює вже сьогодні. Участь у другому рівні буде обов’язковою і не заважатиме додатковим добровільним накопиченням.
Висновок
Накопичувальна пенсія – найочікуваніша пенсійна зміна десятиліття, але станом на липень 2026 року вона залишається законопроєктом. Розумна стратегія: стежити за ухваленням закону і паралельно будувати власні накопичення через доступні інструменти, адже час – головний союзник у пенсійних заощадженнях.
Матеріал має інформаційний характер і не є індивідуальною податковою чи фінансовою консультацією. Дані актуальні станом на липень 2026 року.