Якщо роботодавець не платить зарплату, діяти треба поетапно: письмова вимога до роботодавця, скарга до Держпраці, позов до суду. За затримку понад один місяць вам належить компенсація втрати доходів, а керівнику загрожує штраф і навіть кримінальна відповідальність за статтею 175 Кримінального кодексу.
Що вважається порушенням строків виплати
Закон вимагає платити зарплату не рідше двох разів на місяць, через проміжок не більше 16 календарних днів, і не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Ці правила закріплені у статті 115 КЗпП та Законі “Про оплату праці”. Будь-яка затримка хоча б на день – уже порушення. Не має значення, чи є у підприємства гроші: відсутність коштів не звільняє від обов’язку платити.
Важливо розрізняти дві ситуації: зарплата нарахована, але не виплачена (найпростіший для суду випадок – борг видно у розрахункових листках) і зарплата “в конверті”, яку офіційно не нараховували. У другому випадку спершу доведеться доводити сам факт трудових відносин і розмір заробітку.
Компенсація за затримку: скільки вам винні понад борг
Якщо зарплату затримали більш ніж на один календарний місяць, роботодавець зобов’язаний виплатити компенсацію втрати частини доходів, розраховану з урахуванням індексу інфляції за період затримки. Це не бонус, а обов’язок за Законом “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати”.
Окремо працює стаття 117 КЗпП для звільнених: якщо у день звільнення не провели повний розрахунок, суд стягує середній заробіток за весь час затримки, але не більш як за шість місяців. У позові можна вимагати і борг, і компенсацію, і моральну шкоду.
Куди звертатися: три інстанції
| Інстанція | Що робить | Що потрібно від вас |
|---|---|---|
| Роботодавець | Може виплатити добровільно після письмової вимоги; ваша вимога фіксує факт звернення для суду | Заява у двох примірниках або рекомендований лист з описом вкладення |
| Держпраця | Проводить інспекційне відвідування, виносить припис, штрафує підприємство | Скарга з копіями документів: договір, розрахункові листки, виписки з банку |
| Суд | Стягує борг, компенсацію, середній заробіток за затримку розрахунку | Позовна заява з доказами; судовий збір за такими позовами працівники не платять |
Паралельно за систематичної невиплати можна звернутися до поліції або прокуратури із заявою про злочин за статтею 175 ККУ – безпідставна невиплата зарплати понад один місяць.
Покроковий алгоритм дій
- Зберіть докази: трудовий договір або наказ про прийняття, розрахункові листки, банківські виписки, табелі, листування з бухгалтерією.
- Подайте роботодавцю письмову вимогу про виплату заборгованості. Один примірник з відміткою про отримання залиште собі.
- Якщо реакції немає протягом розумного строку, подайте скаргу до територіального органу Держпраці (можна онлайн).
- Подайте позов до місцевого суду за вашим місцем проживання або за місцезнаходженням роботодавця. Вимагайте борг, компенсацію втрати доходів, а якщо ви звільнені – середній заробіток за ст. 117 КЗпП.
- Для нарахованої, але не виплаченої зарплати використовуйте спрощений шлях – заяву про видачу судового наказу: суд розглядає її без засідань.
- Після рішення суду передайте виконавчий документ державному або приватному виконавцю, який стягне кошти з рахунків підприємства.
Яка відповідальність загрожує роботодавцю
За порушення строків виплати зарплати посадовим особам загрожує адміністративний штраф за статтею 41 КУпАП від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Підприємству додатково загрожують фінансові санкції від Держпраці. За безпідставну невиплату понад один місяць керівнику загрожує кримінальна відповідальність за статтею 175 ККУ: штраф від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів, виправні роботи або позбавлення волі до двох років. Якщо керівник погасить борг до притягнення до відповідальності, він звільняється від кримінального покарання.
Строки звернення до суду
Після рішення Конституційного Суду, ухваленого наприкінці 2025 року, вимоги про стягнення нарахованої зарплати не обмежені строком звернення до суду. Для інших трудових спорів діє тримісячний строк, а для справ про поновлення на роботі – один місяць. Попри це, зволікати не варто: що свіжіші докази і що платоспроможніше підприємство, то реальніше отримати гроші, а не лише рішення на папері. Про повний перелік виплат, які вам зобов’язані видати в останній робочий день, читайте у статті про права при звільненні.
Часті питання
Чи можна не виходити на роботу, якщо не платять?
Самовільне припинення роботи ризиковане: його можуть кваліфікувати як прогул. Безпечніший шлях – звільнитися за ч. 3 ст. 38 КЗпП через порушення роботодавцем законодавства про працю: тоді вам належить вихідна допомога у розмірі не менше тримісячного середнього заробітку.
Що робити, якщо зарплата була неофіційна?
Спершу доведіть факт трудових відносин: свідчення колег, перепустки, робоче листування, графіки змін. Суди визнають такі відносини, але це складніша категорія справ. Скарга до Держпраці про незадекларовану працю додатково тисне на роботодавця, адже штрафи за неоформлених працівників дуже суттєві.
Чи платить працівник судовий збір у справі про зарплату?
Ні. У справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі працівники звільнені від сплати судового збору.
Що робити, якщо підприємство банкрутує?
Заявіть свої вимоги у справі про банкрутство: вимоги щодо зарплати належать до першої черги і задовольняються раніше за вимоги більшості інших кредиторів.
Чи нараховується компенсація, якщо борг виплатили частинами?
Так, компенсація втрати доходів рахується за кожен місяць затримки щодо кожної невиплаченої суми, поки борг не погашено повністю.
Висновок
Невиплата зарплати – це завжди порушення, і закон повністю на боці працівника: компенсація за затримку, звільнення від судового збору, необмежений строк позову про нараховану зарплату, штрафи і кримінальна відповідальність для керівника. Дійте послідовно – вимога, Держпраця, суд – і фіксуйте кожен крок письмово. Якщо з цієї зарплати утримуються платежі на дитину, корисно знати і порядок стягнення – деталі у статті як подати на аліменти.
Матеріал має інформаційний характер. Дані актуальні станом на липень 2026 року.